Прострочений символ

19

Нещодавно відгримів свято 9 травня. Всім ветеранам планово вручили георгіївські стрічки, гвоздики, обсипали побажанням усіх благ і… про все забули на наступний день.

Всім відомо, як ставляться у нас до ветеранів і Перемоги в цілому. Але нещодавній випадок побив усі рекорди. Метро, 11 травня, ще не час пік, але людей вже досить. Піднімаюся, сходжу з ескалатора, йду по вестибюлю. Бачу: на курному підлозі лежить георгіївська стрічка, вся потоптана і пом’ята. Люди йшли, не звертаючи уваги, деякі навіть наступали на стрічку і продовжували свій шлях. Важко не помітити оранжево-чорну смужку на сірому підлозі, але перехожі нічого не робили. Це була та сама стрічка, яку всі чіпляли на груди на 9 травня — емблема ордена Святого Георгія, емблема військової слави Росії. Сумно усвідомлювати, що нинішні люди не надають цьому значення і можуть спокійно втоптувати в порох те, чим вони повинні пишатися.

Підняв я стрічку і розчистив від пилу. Захотілося попросити вибачення у наших великих предків за такий неосвічений народ.