Пачку суші в далекі глушині

18

Отже, ти влаштувався працювати кур’єром.

Коли ти їдеш на замовлення, через дві хвилини обов’язково з’явиться замовлення на ту ж вулицю, швидше за все, у сусідній будинок. Будь терплячим.

Під’їзд, який тобі потрібен, обов’язково буде знаходиться на протилежній стороні, а проїзд виявиться перекритий якими-небудь шинами, бетонними блоками або лавкою не без допомоги всюдисущих бабусь.

Ліфта немає. Якщо є, він не працює.

Номер будинку, під’їзду, квартири ніде не написано. Ласкаво просимо на «Битву екстрасенсів».

У зимовий час машину краще всього залишити десь біля дороги: двори чистити — не царська справа, тому двірник цього й не робить. Скрізь лід, всі ями, в яких можна застрягти, люб’язно присипані снігом.

Ставити домофон аж за 100 гривень для клієнтів, які замовляють суші гривень на 400, шалено дорого, тому саме у ваших клієнтів його не буде, хоча у всього під’їзду є.

Чайові залишають у розмірі однієї-двох гривень із зворушливою фразою: «Це тобі на дорогу». Дивишся на свою машину і думаєш, скільки вона на дві гривні проїде.

Намагайся не брати замовлення в офіси, якщо не хочеш втрачати час і вислуховувати, як проїхати через територію заводу, біля дядька Вадика повернути наверх, там коричнева двері з білим коридорчиком за нею, а потім стояти і спостерігати, як збирається данину зі всього офісу по 20 гривень, щоб з тобою розплатитися. Чайових в офісах не буває. Ніколи.

Успіхів на роботі!