Вогняний пекло в межах МКАД

27

Знаєте, хто дратує? Криофилы. Кожен раз, коли настає зима, вони починають нити: «Ось, знову зими не буде! Знову буде сльота і не буде снігу». Неважливо, що минула зима увійшла в десятку самих холодних за останні півстоліття. Але зими «знову» не буде.

Настає зима. Лютий морозний грудень, такий же січень. Криофилы мовчать. Їм добре. Нарешті трапляється перша за зиму відлига, і починається: «Що ж це таке? Зими толком не було, а вона вже скінчилась? Знову зараз все розтане!» І неважливо, що нічого не тане, що місто завалює снігом.

Весна. Нормальні люди радіють сонцю та теплу, але не криофилы. Їм би сніг цілий рік, а тут все тане. Криофилы скаржаться на нестерпну спеку, на неможливе сонце, на те, що бруд з-під снігу вытаяла, — загалом, на все на світі.

А вже влітку… Трохи температура долає позначку 20 градусів, криофилы обливаються потім, лають глобальне потепління і кричать, що нормальне літо повинне бути прохолодним, а їм нема чим дихати. Що в їх дитинстві вони ніколи не виходили на вулицю без куртки, а тепер доводиться ганяти кондиціонер цілодобово.

І зовсім страшно уявити несамовиті крики згорають у вогняному пеклі криофилов, коли настає літня спека.

Так от, криофилы, ваші побажання щодо погоди легко втілюються в життя. Треба просто переїхати куди-небудь в Заполяр’ї, а не нити, що «в Москві стало занадто жарко».