Хто на Русі расою красен

17

Задовбали мене людська звичка бачити світ лише з однієї, зручною їм сторони.

Є у нас в поліклініці лікар. Чудовий фахівець, компанійський мужик і мій старий приятель. В свій час мене збила машина, і він не дав мені здохнути до приїзду швидкої. Ну що, склався у вас в уяві такий образ благородного мачо і істинного арійця? Фіг вам, він дагестанець. До заниженої «пріори» і червоних мокасин справа не доходить, але захоплено поцокать мовою слідом проходить дівчині — це для нього норма.

Так от, моя дружина — послідовний ліберал. Точніше, затятий лібераст. Постійно просторікує про рівність прав усіх з усіма. З її слів, розумово-відсталий житель країни третього світу, що володіє IQ, що дорівнює температурі тіла, рівноцінний в очах суспільства якомусь професору, генію і філантропу (не Тоні Старку).

Але є одне «але». Нещодавно повернувшись з роботи, мав нещастя розповісти дружині анекдот про євреїв і росіян. Серед інших промайнуло слово «жид». Суть анекдоту побудована в тому числі і на грі слів з участю вищезгаданого. Після почутого дружина влаштувала мені скандал, порівнюючи мене і того чоловіка, який розповів мені цей анекдот з фашистами, після чого вибухнула півгодинну лекцію на тему нацизму, фашизму та інших «ізмів». Ночував на дивані, в компанії незадоволеного кота, який звик вважати диван своєю власністю.

Сьогодні вона ходила в поліклініку, потім в магазин. Повернувшись, вибухнула криками на тему «скрізь чурки». І лікаря чуркою назвала, і продавця в магазині — хачиком. Слушно звернув її увагу на це, згадавши вчорашню лекцію і скандал.

— Це абсолютно різні речі! Якщо ти цього не можеш зрозуміти — про що мені з тобою розмовляти?

Пишу, лежачи на дивані. Кіт вже звикся з думкою про те, що у нього з’явився сусід. А я от думаю: чому ж я неправий? Для мене кожен — людина, незалежно від національності, і в кожному я бачу і хороші і погані сторони. А для дружини всі рівні, але деякі — ні.

І хто ж правий?