Півкілограма відбірної нямы

28

Панове! Якщо ви кличете мене за стіл, хочу вас попередити.

Я не хочу зараз нічого «змолотити» — я не молотарка. Я не рубаю» — не сокира. Я не «уминаю, прицмокуючи» і нічим не «урчу».

Я не «уплетаю» — я навіть косу не можу заплести! І тим більше не «за обидві щоки», бо не хом’як. У мене ніколи не «лящить за вухами».

Я не «наминаю» — не колодязний журавель. «Уписывать» теж не люблю — можу і на новій сторінці написати, якщо стара закінчилася.

Я просто їм.

Не кличте мене «поїсти», як дитину або пана, або «поласувати», якщо мова йде про звичайну картоплю. Картоплі, кажу, а не «картопельки румяненькой з м’яском»! Від «смакоти» у мене болить живіт, а «смакота» в зубах липне.

Не треба вживати при мені вищезазначені лексичні викидні. Виверне мене навиворіт вашої «нямой» — самим же неприємно буде!