Галочка, ти зараз помреш!

15

Задовбали продавці, треплющиеся по телефону під час роботи.

Заходиш ось так в магазинчик за який-небудь финтифлюшкой. За прилавком сидить диво в пір’ї, як правило, жіночої статі у віці від вісімнадцяти до пенсійного. І замість «здрастуйте» ти чуєш:

— А він що? Правда, чи що? Ага. Угу… А ти прикинь, я собі колготки нові купила, одягла і через 10 хвилин порвала…

Хочеш поставити питання про товар, але куди там, адже Катька-то зі своїм козлом розлучається, а Ленка туфлі купила на по-о-від таких підборах, і куди вона, дурепа, в них ходити буде?

Знизавши плечима, вибираєш щось, тыкаешь пальцем в потрібну річ або приносиш її до каси.

— Так ти че?! З вас N рублів. Так-так, я слухаю! І що ти їй сказала?

Неуважаемые товариські продавці! Я все розумію, на роботі буває нудно і рішуче нічим зайнятися, чому б тоді, Екшн сно, не побалакати з подружкою? Але коли заходить клієнт, зверніть на нього увагу. Ось вона, робота, прийшла до вас ніжками. Невже складно сказати: «У мене клієнт, передзвоню через п’ять хвилин», — і повісити трубку? Не втечуть нікуди Катьки, Оленки і Свєтки з їх козлами, туфлями, рецептом пирога і подряпаним бампером. Говорити по телефону при клієнтів можна, якщо ви консультуєте по телефону іншого клієнта, ви вирішуєте терміновий робочий запитання чи у вас Екшн сно трапився форс-мажор. В іншому випадку ви показуєте неповага до клієнта.

А клієнти — вони такі, зарази, злопам’ятні. Наступного разу вони підуть в інший магазин. А то, чого доброго, ще й в книгу скарг напишуть якусь гидоту. Бо задовбали замість роботи займатися дурницями.