Плюшкинизм в крові

25

Задолбали це наше російське «авось пригодиться».

Порожній газовий балон зі старої дачі, де не було три роки? Додому! П’ять офісних стільців? Туди ж! Чотири шафи яскраво-лимонного кольору? Спасибі, загорніть. Старий холодильник, який вже в маразмі і не розпізнає, коли є електрика, а коли ні? «Зате там наклейки можна розглядати». Звичайно. Вночі, впавши з неразобранного дивана (немає місця) першим ділом буду дивитися наклейки.

Інструменти (викрутки, опори, кувалди)? Сто з фигом кронштейнів? Чотири старих комп’ютерних корпусу і стільки ж величезних доісторичних моніторів? Величезний зламаний плоттер, куплений колись за 5000 $? Та найбільше надбання минулого століття: килими.

Ні б допомогти тим, хто цього потребує: віддати в притулки, дитячі будинки. Фігу: «Самі ми не повеземо, це потрібно розібрати. Тут багато потрібного, а наймати когось дорого». Так і виходить, що кількість стільців, килимів, шаф, холодильників зростає в геометричній прогресії. Раз на рік з якою-небудь дачі обов’язково надходить ще порція барахла: «Ой, а викидати шкода. Гаразд, залишимо: а раптом знадобиться?..»