Вхід з ситуації

10

Дозвольте представитися: баран. Відключивши мозок, пру на вихід через вхід і заходжу через ж… вихід. З особою героя, який штурмує комір й ворожі дзоти, ломлюсь напролом через натовп спокійно виходять і бадьоро распихиваю мирно входять, як більярдна куля — кеглі.

Навіщо я виходжу через вхід?

У мене закінчився проїзний або жетони, і мені потрібно їх придбати, але знаючи, що на наступний день вранці це буде зробити важко, я вирішую забігти зараз. А буває ще потрібно купити певний журнал, який, я точно знаю, що продається саме на вході. Входжу через вхід, купую те, що мені потрібно. Щоб вийти через вихід, мені треба заплатити за проїзд, спуститися на ескалаторі, піднятися на ескалаторі. Або просто вийти через вхід.

Навіщо я входжу через вихід?

Мені потрібно зняти гроші з банківської картки. Я точно знаю, що банкомат мого банку є на станції, на виході з ескалатора (до речі, велика частина всіх банкоматів, як я помітив, розташована саме там). Або я домовився зустрітися зі знайомим біля виходу з ескалатора. По-перше, так простіше знайти один одного; по-друге, взимку чекати в будівлі метро комфортніші, ніж мерзнути на вулиці.

Отже, я входжу через вихід і через вихід виходжу. Тобто, звичайно, я можу увійти через вхід, заплатити за проїзд, спуститися на ескалаторі, піднятися на ескалаторі, але я ж не ідіот, щоб витрачати час і гроші.

А ідіоти — це як раз ті, хто ставить між входом і виходом перегородки.