І нехай ніхто не піде скривдженим

28

Дітям прийнято дарувати подарунки. Дарували і мені. Якісь подарунки мені подобалися, які-то так собі, але от цукерки за подарунок я просто ніколи не сприймав. Справді — як може бути подарунком їжа? Ну, подаруйте ще тарілку супу, наприклад. Навіть у випадку голоду таке буде допомогою, але ніяк не тим, що можна назвати словом «подарунок». Подарунок — це річ, предмет, іграшка або сувенір.

Але дарували і цукерки. Чомусь дорослі вважали їх «подарунком», особливо у випадку масових заходів.

Зараз я розумію чому. Пам’ятається, як-то раз під час якогось свята одному хлопчикові подарували збірну модель, таку, коли з пластмасових деталей треба склеювати літак. Я як раз дуже любив такі.

Але цей подарунок дістався йому. А мені — іграшкові рахунки. Для тих, хто не знає, що це таке — це пристосування, що заміняло калькулятор касирам в радянських магазинах, рамка з прутиками і нанизаними на них дерев’яними шайбами. В старовину подібне називалося «абак».

Можливо, зараз такий подарунок ще можна представити як «історичну реліквію», але в той час це були звичайні рахунки, як в магазині, і подарувати таке дитині треба було ще зуміти здогадатися. Особливо коли іншому дісталася модель літака. Зрозуміло, зіпсоване свято, смертельна образа на всіх — через випадковості.

А ось тепер уявіть, що подарунки готуєте ви. Всім по літаку? А якщо комусь не подобається літак? Можна скласти список, хто що любить, і підписати подарунки — але все одно діти будуть порівнювати, і у кого-то обов’язково подарунок буде гірше, ніж в інших.

Можна подарувати щось нейтральне — шарфики, наприклад, або носові хустки. Для більшості дітей це буде взагалі ніяк.

Залишається безпрограшний варіант — цукерки. Тільки простежити, щоб і серед цукерок не виявилося чогось такого, що комусь не можна — горіхової начинки, справжнього шоколаду, апельсинових часточок…