Звертаючи увагу

10

Читала тут багато історій про людському байдужості: хлопці не допомогли впала в непритомність жінки на зупинці, хтось наступив на ногу і не вибачився, яму у дворі вже п’ять років засипати не можуть. Були історії про людей, яким до всього є діло: свекруха вказує, як вести господарство, начальник вчить спеціаліста робити свою роботу. Люди бісяться від втручання набагато більше, ніж від невтручання. Але найчастіше вони чомусь самі провокують інших звернути на них увагу. Я, загалом-то, і звертаю.

Бабусю, злобно намагається зігнати мене з місця в автобусі, цілком літературною російською мовою я попрошу піти позадиратися он до того двометровому хлопцеві у шкірянці, а не називати мене повією в надії, що я зі сльозами выбегу з автобуса і звільню нарешті місце.

Людині, відкрито заявляє про свою нетрадиційну орієнтацію, запропоную все ж спробувати з людиною протилежної статі або сходити до психіатра.

Хлопцеві, нарочито подчеркивающему свою жіночність, порекомендую або зав’язувати з косметикою, або попити гормони.

Двадцятирічному чоловікові, смотрящему My Little Pony, настійно пораджу завести дівчину або хоча б перейти з поні на порно.

Дівчині, котрий кинув пачку сигарет на платформу метро, тому що там ніде немає смітників, запхну цю саму пачку в кишеню, додам сміття зі своєї кишені і докладно поясню, що так робити не можна.

Стусаном відправлю в політ будь-яку собаку невеликого розміру, якої вистачило нахабства стрибнути мені на ногу і наробити затяжок на колготках. Для собаки побільше, потыкавшейся брудним носом мені в білі джинси, електрошокер завжди в сумці.

Без зайвих слів зламаю ніс незнайомому хлопцеві, який вирішив помацати мене за зад в автобусі або метро.

Продавщиці, без приводу виття на покупців, у тому числі й на мене, запропоную купити заспокійливе або зайти в секс-шоп.

Відвідувачки кафе, де я підробляю, з криком доводить мені, що я принесла їй не «експрессо», який вона просила, а «цю фігню, яку пити неможливо!», я спокійно роз’ясню, що кава зветься еспрессо, і чому він так зветься, теж поясню. А ще поясню, чому у нас піцерії немає суші.

Будь суті, вторгнувшемуся в моє простір або намагається викликати мене на діалог, чітко і ясно, без матюків, я роз’ясню, що мене не влаштовує і яким чином краще повернути мені душевну рівновагу, пішовши без синців та інші принади. А то задовбали вже, чесне слово!