Ігри в сімю

4

Ситуація звичайна: я не можу знайти роботу, а у чоловіка двісті тисяч кредитів. Ці гроші він витратив на покупку всілякої електронної мутотени (для мене іксбокс — це фігня, без якої не можна прожити, а для нього — предмет першої необхідності).

У цьому місяці замість того, щоб віддавати кредити, мій чоловік купив собі чергову ігрову консоль і ще більше потонув у фінансовій ямі. У жаху я розповіла про це мамі, на що вона відповіла:

— Ну і що, він мав право.

— Але у людини повинна бути якась відповідальність! — обурилася я.

— Може, це він так протестує проти того, що ти не працюєш?

Оце логіка! Моя тітка з цього приводу зробила інший висновок, не менше вразила:

— Терпи. Мужики бувають і гірше. Ти вийшла за нього заміж, значить, тепер все життя зобов’язана народжувати дітей і терпіти!

Ну як так можна?

Батько, почувши про приставці, видав висновок:

— Тобі треба дітей народити йому, щоб він на них гроші витрачав.

— Тату! — завила я. — Як тут народжувати в таких умовах?..

Мама розлучилася з батьком, проживши з ним двадцять років, і тепер каже, що він зламав їй життя, а батько впевнений, що завжди брехав матері. З тіткою її чоловік з’ясовує стосунки на кулаках. Звичайно, дивлячись на них, я розумію, що мені ще пощастило: я зрозуміла, що мій благовірний мені не підходить, в якісь 25 років. Але що робити з родичами, які хочуть, щоб я повторила їх долю?

А ось ще від мами:

— Додому не думай повертатися! Це означатиме, що ти поступила зі своїм чоловіком так, як твій батько зі мною. Я тобі не відкрию двері!

І де тут право вибору?