На першій космічній

14

Центральний проспект міста, де я живу, має одне вузьке місце — міст. На ньому часто формується епіцентр пробок. Але задолбали мене не це. Задовбали мене велосипедисти-торопыги.

Міст вузьке не тільки для машин в годину пік. Він вузький і сам по собі. Тротуар для пішоходів варіюється по ширині від одного до двох метрів. Плюс на ньому розташовані ще й стовпи електропередач. Дві людини ще можуть розминутися, але солодку парочку, наприклад, обійти, не ризикуючи опинитися на проїжджій частині або перилах, вже складно.

Відступати нікуди. Але деякі велосипедисти цього, мабуть, взагалі не розуміють і продовжують нестися на своїй першій космічній по вузькому тротуарчику, ризикуючи наїхати на кого-небудь, чия реакція виявиться не такою швидкою, як вони самі.

Невже так важко хоч трохи пригальмувати?