Заплати і забудь

18

Як же задовбали фраза «живуть на мої податки».

Вона здебільшого використовується людьми, у яких зарплата 20-30 тисяч, тобто податки становлять 2,5−3 тисячі на місяць (якщо вважати кровні 13%, решта-то платять не вони особисто). Але при всьому при цьому на цю нещасну суму, якої навіть на похід в ресторан може не вистачити, політики проводять передвиборні компанії, чиновники будують собі заміські будинки, дорожні служби повинні покласти мільйони кілометрів доріг, лікарі повинні вилікувати будь-яку хворобу за мить, вчителі повинні зробити з їхніх дітей геніїв з особистою програмою освіти, а всі аварійні служби повинні чергувати біля квартири цілодобово і в повному складі і т. д. і т. п.

Стримайте запал! Складається відчуття, що переді мною стоїть, наприклад, не менеджер, що просиджує п’яту точку в офісі, а французький підприємець з міжнародною фірмою у володінні, витрачає на податки мільйони доларів щомісяця. Твоїх куцих трьох тисяч не вистачить навіть на те, щоб ямку закрити перед в’їздом у двір.

Я розумію, що податки платять мільйони людей і сума стає дуже значною. Я також розумію, що гроші, які отримують від населення податківці, Екшн сно можуть йти на зарплату лікарів, вчителів та інші потреби. Але особисто твій внесок — мізерний, а іноді і його немає.

Чому ж ти не заплатив податок з підробітку, яку вчора закінчив? Чому частина зарплати отримуєш в конверті? До речі, чому віддав півзарплати інспектору, коли тебе зловили нетверезим за кермом, лише б продовжувати їздити в кредитній машині на роботу? Ти сам не виконуєш правила, яке встановило держава, але вимагаєш від нього все і відразу.

А головне, чому ти просиш у мене грошей до зарплати, якщо на твої податки так шикарно живе півкраїни?